узгоджений
узго́джений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до узгодити.
|| узгоджено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм.Якому надано відповідності до чого-небудь, єдності з чим-небудь.
Узгоджене означення лінгв. — означення, що виражається прикметниками, дієприкметниками або прикметниковими та узгоджується з означуваним словом у роді, числі й відмінку або особі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- узгоджений — узго́джений 1 дієприкметник від: узгодити узго́джений 2 прикметник якому надано відповідності Орфографічний словник української мови
- узгоджений — [узгоджеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- узгоджений — УЗГО́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до узго́дити; // узго́джено, безос. пред. Програми історії [для шкіл] узгоджено з програмами літератури, географії та інших суміжних предметів (з наук. літ.). 2. у знач. прикм. Якому надано відповідності до чого-небудь, єдності з чим-небудь. Словник української мови у 20 томах
- узгоджений — УЗГО́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до узго́дити; // узго́джено, безос. присудк. сл. Програми історії [для шкіл] узгоджено з програмами літератури, географії та інших суміжних предметів (Укр. іст. ж., 1, 1960, 91). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах