уколошкати

Значення в інших словниках

1. уколошкати — уколо́шкати дієслово недоконаного виду убити; заспокоїти — перен. фам. Орфографічний словник української мови
2. уколошкати — УКОЛО́ШКАТИ (ВКОЛО́ШКАТИ), аю, аєш, док., фам. 1. кого. Те саме, що уби́ти¹ 1. – А заради чого ж ти, приятелю, – спитав Швейк, – уколошкав свою дядину? (С. Масляк, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
3. уколошкати — убива́ти / уби́ти двох зайці́в (два за́йці). Домагатися одночасного здійснення двох різних справ. Долгін думав, що вбиває двох зайців — доводить Куцевичу, який він йому відданий, і водночас ставить його в становище якоїсь залежності (Н. Фразеологічний словник української мови
4. уколошкати — УБИ́ТИ (ВБИ́ТИ) (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), ЗАБИ́ТИ, ЗАРУБА́ТИ, ЗАКОЛО́ТИ, ЗАРІ́ЗАТИ, ЗАСТРЕ́ЛИТИ (ЗАСТРІ́ЛИТИ), УРА́ЗИ́ТИ (ВРА́ЗИТИ), ЗВАЛИ́ТИ, УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ) розм., УСТРЕ́ЛИТИ (ВСТРЕ́ЛИТИ) розм. Словник синонімів української мови
5. уколошкати — УКОЛО́ШКАТИ (ВКОЛО́ШКАТИ), аю, аєш, док., перех., фам. Те саме, що уби́ти¹ 1. — А заради чого ж ти, приятелю, — спитав Швейк, — уколошкав свою дядину? (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958. Словник української мови в 11 томах
6. уколошкати — Уколошкати, -каю, -єш гл. Умертвить, убить. Злигалася з хазяїном і вкупі уколошкали хазяйку. Мир. Пов. II. 103. Отоді то й Гарина на Орельці уколошкали, та не його одного — і других посікли на капусту. Стор. II. 9. Словник української мови Грінченка