1. Великий тлумачний словник сучасної мови

Значення в інших словниках

  1. укомплектування — укомплектува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. укомплектування — УКОМПЛЕКТУВА́ННЯ (ВКОМПЛЕКТУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. укомплектува́ти і укомплектува́тися. Укомплектування об'єктів капітального будівництва серійною продукцією загального застосування ускладнилось (з наук.-попул. літ.); Укомплектування бібліотеки. Словник української мови у 20 томах
  3. укомплектування — Укомплектува́ння, -ння, (дія) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. укомплектування — УКОМПЛЕКТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. укомплектува́ти і укомплектува́тися. Величезне значення для успішного ходу партійного навчання має правильне укомплектування сітки партійної освіти (Рад. Укр., 20.VІІІ 1958, 1); Укомплектування бібліотеки. Словник української мови в 11 томах