українізований
українізо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до українізувати.
|| українізовано, безос. присудк. сл.
|| у знач. прикм. Який українізувався.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- українізований — українізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- українізований — [украйін'ізованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- українізований — УКРАЇНІЗО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до українізува́ти. 2. у знач. прикм. Який українізувався. Українізованих родин було тоді [у 80-х роках XIX ст.] в Києві надто мало (В. Словник української мови у 20 томах
- українізований — Українізо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- українізований — УКРАЇНІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до українізува́ти; // у знач. прикм. Який українізувався. Українізованих родин було тоді [у 80-х роках XIX ст.] в Києві надто мало (Сам., II, 1958, 408). Словник української мови в 11 томах