1. Великий тлумачний словник сучасної мови

умилювати

уми́лювати

(вмилювати), -юю, -юєш, недок., умилити (вмилити), -лю, -лиш, док., перех.

Доводити (коня) до сильного потіння, до появи на шкірі ніби мильної піни.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умилювати — уми́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. умилювати — УМИ́ЛЮВАТИ (ВМИ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УМИ́ЛИТИ (ВМИ́ЛИТИ), лю, лиш, док., кого. Доводити (коня) до сильного потіння, до появи на шкірі ніби мильної піни. Умиливши добре коня, і поверта [Прокіп Іванович] до нас вже риссю (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах
  3. умилювати — УМИ́ЛЮВАТИ (ВМИ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УМИ́ЛИТИ (ВМИ́ЛИТИ), лю, лиш, док., перех. Доводити (коня) до сильного потіння, до появи на шкірі ніби мильної піни. Умиливши добре коня, і поверта [Прокіп Іванович] до нас вже риссю (Стор., І, 1957, 184). Словник української мови в 11 томах