1. Великий тлумачний словник сучасної мови

уникати

уника́ти

-аю, -аєш, недок., уникнути, -ну, -неш; мин. ч. уник, -ла, -ло і уникнув, -нула, -нуло; док.

1》 кого, чого або з інфін. Намагатися не спілкуватися з ким-небудь, цуратися когось, не бажати чогось.

|| Намагатися відсторонитися від якихось дій, участі в якійсь справі, роботі.

|| З певних причин не вживати, не використовувати чого-небудь, утримуватися від чого-небудь, обходитися без чогось. Уникати погляду.

2》 чого. Берегтися (у 2 знач.), рятуватися від чого-небудь.

|| також після спол. щоб. Запобігати чому-небудь, позбавлятися чогось.

|| перев. док. Не допустити якихось небажаних наслідків, результатів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уникати — (намагатися не зустрічатися) сторонитися, обминати, відвертатися, минати. Словник синонімів Полюги
  2. уникати — уника́ти дієслово недоконаного виду кого, чого Орфографічний словник української мови
  3. уникати — Обминати, минати, оббігати, с. обминати десятою дорогою; (людей) цуратися, сахатися, триматися осторонь, тікати <�бокувати> від; (розмов) УХИЛЯТИСЯ від, оминати що; (чвар) не допускати, запобігати чому; (горілки) не вживати, обходитися без... Словник синонімів Караванського
  4. уникати — Запобігати (чому), минати, оббігати, обминати, обминатися, обходити, оминати, проминати, сахатися, сторонитися, уникатися, утікати, ухилятися, цуратися Фразеологічні синоніми: обминати боковою вулицею; обминати десятою дорогою; обминати стороною... Словник синонімів Вусика
  5. уникати — УНИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УНИ́КНУТИ, ну, неш; мин. ч. уни́к, ла, ло і уни́кнув, нула, ло; док. 1. кого, чого або з інфін. Намагатися не спілкуватися з ким-небудь, цуратися когось, не бажати чогось. Словник української мови у 20 томах
  6. уникати — ОСТЕРІГА́ТИСЯ кого, чого, рідко від кого, чого і без додатка (намагатися уникати чого-небудь неприємного, небезпечного і т. ін.), БЕРЕГТИ́СЯ кого, чого, від кого, чого, із спол. Словник синонімів української мови
  7. уникати — Уника́ти, -ка́ю, -ка́єш; уни́кнути, -кну, -кнеш, -кнуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. уникати — УНИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УНИ́КНУТИ, ну, неш; мин. ч. уни́к, ла, ло і уни́кнув, нула, ло; док. 1. кого, чого або з інфін. Намагатися не спілкуватися з ким-небудь, цуратися когось, не бажати чогось. Словник української мови в 11 томах
  9. уникати — Уникати, -каю, -єш и уникувати, -ую, -єш сов. в. уникнути, -кну, -неш, гл. 1) Входить, хаживать, войти, зайти куда либо. Кота ще треба пошанувать палицею, щоб він сюди не вникав. Ном. № 13612. Словник української мови Грінченка