унівалентний

унівале́нтний

-а, -е.

Стос. до унівалентів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унівалентний — унівале́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. унівалентний — УНІВАЛЕ́НТНИЙ, а, е, біол. 1. Який стосується унівалентів. Хромосома в унівалентному стані; // Який стосується організмів з порушеннями, викликаними наявністю унівалентів. 2. фіз., хім. Те саме, що одновале́нтний. Словник української мови у 20 томах