уособлений
уосо́блений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до уособити.
|| уособлено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уособлений — уосо́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- уособлений — [уособлеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- уособлений — УОСО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до уосо́бити. Суперечливі оцінки викликала головна дійова особа драми [“Осіння казка” Л. Українки] – Принцеса. Одні критики вважали, що в образі Принцеси уособлене селянство, інші – інтелігенція (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- уособлений — УОСО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уосо́бити. Суперечливі оцінки викликала головна дійова особа драми [«Осіння казка» Л. Українки] — Принцеса. Одні критики вважали, що в образі Принцеси уособлене селянство, інші — інтелігенція (Рад. літ-во, 4, 1964, 59). Словник української мови в 11 томах