упаковувати
упако́вувати
I (впаковувати), -ую, -уєш, недок., упакувати (впакувати), -ую, -уєш, док., перех.
Складати, зв'язувати у пакунок, згорток, тюк.
II див. впаковувати I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упаковувати — упако́вувати 1 дієслово недоконаного виду складати, зв'язувати у пакунок упако́вувати 2 дієслово недоконаного виду поміщати щось у якусь тару Орфографічний словник української мови
- упаковувати — Впаковувати; (речі) спаковувати, збирати, укладати; (у певній вазі) фасувати, розфасовувати; (до тюрми) апаковувати, запроторювати, засаджувати. Словник синонімів Караванського
- упаковувати — УПАКО́ВУВАТИ (ВПАКО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УПАКУВА́ТИ (ВПАКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док. 1. що. Складати багаж, речі і т. ін., збираючи їх разом. Словник української мови у 20 томах
- упаковувати — ПАКУВА́ТИ (укладати, ув'язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ (УПАКО́ВУВАТИ), СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). — Док.: впакува́ти (упакува́ти), спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О. Словник синонімів української мови
- упаковувати — Упако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш; упакува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- упаковувати — УПАКО́ВУВАТИ¹ (ВПАКО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УПАКУВА́ТИ (ВПАКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. Складати, зв’язувати у пакунок, згорток, тюк. УПАКО́ВУВАТИ² див. впако́вувати¹. Словник української мови в 11 томах