1. Великий тлумачний словник сучасної мови

употужнювати

употу́жнювати

(впотужнювати), -нюю, -нюєш, недок., употужнити (впотужнити), -ню, -ниш, док., перех., рідко.

Робити потужнішим; зміцнювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. употужнювати — употу́жнювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. употужнювати — УПОТУ́ЖНЮВАТИ (ВПОТУ́ЖНЮВАТИ), нюю, нюєш, недок., УПОТУ́ЖНИТИ (ВПОТУ́ЖНИТИ), ню, ниш, док., що, рідко. Робити потужнішим; зміцнювати. Я теж цілину піднімаю у полі, Впотужнює силу кохання моє (М. Словник української мови у 20 томах
  3. употужнювати — ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), УКРІ́ПЛЮВАТИ, УКРІПЛЯ́ТИ, УТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, УПОТУ́ЖНЮВАТИ (ВПОТУ́ЖНЮВАТИ) рідко, МІЦНИ́ТИ рідко; ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, ЗАКРІПЛЯ́ТИ (роблячи тривалим, постійно діючим)... Словник синонімів української мови
  4. употужнювати — УПОТУ́ЖНЮВАТИ (ВПОТУ́ЖНЮВАТИ), нюю, нюєш, недок., УПОТУ́ЖНИТИ (ВПОТУ́ЖНИТИ), ню, ниш, док., перех., рідко. Робити потужнішим; зміцнювати. Я теж цілину піднімаю у полі, Впотужнює силу кохання моє (Нагн., Вибр., 1957, 301). Словник української мови в 11 томах