упізнавати
упізнава́ти
(впізнавати), -наю, -наєш, недок., упізнати (впізнати), -наю, -наєш, док., перех.
1》 Виявляти в кому-, чому-небудь когось знайомого або щось знайоме.
|| по чому. Розпізнавати кого-, що-небудь за якоюсь ознакою.
|| Знаходити, виявляти в кому-небудь або в собі вже відомі звички, риси вдачі і т. ін.
2》 тільки док. Одержати правдиве уявлення про кого-, що-небудь.
|| Виявити, відкрити.
3》 Розкривати щось невідоме за допомогою здогаду.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упізнавати — упізнава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- упізнавати — УПІЗНАВА́ТИ (ВПІЗНАВА́ТИ), наю́, нає́ш, недок., УПІЗНА́ТИ (ВПІЗНА́ТИ), на́ю, на́єш, док., кого, що. 1. Виявляти в кому-, чому-небудь когось знайомого або щось знайоме. – Іду вулицею, зустрічають мене, впізнають, розпитують, де пробував (М. Словник української мови у 20 томах
- упізнавати — ПІЗНАВА́ТИ кого, що (виявляти в комусь, чомусь що-небудь знайоме), УПІЗНАВА́ТИ (ВПІЗНАВА́ТИ), ПРИЗНАВА́ТИ розм., СПІЗНАВА́ТИ розм.; РОЗПІЗНАВА́ТИ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ) (за якимись ознаками, прикметами); ПРИЗНАВА́ТИСЯ до кого, розм. Словник синонімів української мови
- упізнавати — УПІЗНАВА́ТИ (ВПІЗНАВА́ТИ), наю́, нає́ш, недок., УПІЗНА́ТИ (ВПІЗНА́ТИ), на́ю, на́єш, док., перех. 1. Виявляти в кому-, чому-небудь когось знайомого або щось знайоме. — Іду вулицею, зустрічають мене, впізнають, розпитують, де пробував (Коцюб. Словник української мови в 11 томах