уразка

ура́зка

-и, ж., заст.

Пошкодження.

|| Ранка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уразка — ура́зка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. уразка — див. рана Словник синонімів Вусика
  3. уразка — УРА́ЗКА, и, ж., заст. Пошкодження. Ні, то не філоксера, то від механічної уразки напухла мочка... (М. Коцюбинський); // Зменш. до ура́за¹. * Образно. Вона простить йому граду, загоїть як-небудь ті уразки, що поробив він, необачний, на її серці (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
  4. уразка — Ура́зка, -зки, -зці; ура́зки, -зок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. уразка — УРА́ЗКА, и, ж., заст. Пошкодження. Ні, то не філоксера, то від механічної уразки напухла мочка… (Коцюб., І, 1955, 207); // Ранка. *Образно. Вона простить йому граду, загоїть як-небудь ті уразки, що поробив він, необачний, на її серці (Л. Янов., І, 1959, 261). Словник української мови в 11 томах
  6. уразка — Ураза, -зи ж. 1) Рана, больное мѣсто. Роскопирсала ті врази, що глибоко крилися в серці. Мир. ХРВ. 258. 2) Оскорбленіе, обида. ум. уразка. За сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок. Стор. МПр. 10. Словник української мови Грінченка