1. Великий тлумачний словник сучасної мови

урепіжити

урепі́жити

(врепіжити), -жу, -жиш, док., перех., діал.

З силою ударити, хльоснути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урепіжити — урепі́жити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. урепіжити — УРЕПІ́ЖИТИ (ВРЕПІ́ЖИТИ), жу, жиш, док., кого, що, діал. З силою ударити, хльоснути. Як я врепіжив його батогом, то він аж скрутився (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. урепіжити — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. урепіжити — УРЕПІ́ЖИТИ (ВРЕПІ́ЖИТИ), жу, жиш, док., перех., діал. З силою ударити, хльоснути. Як я врепіжив його батогом, то він аж скрутився (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  5. урепіжити — Урепі́жити, -жу, -жиш гл. Ударить, стегнуть. Як я врепіжив його батогом, то вин аж скрутився. Васильк. у. Словник української мови Грінченка