урочий
уро́чий
I -а, -е, діал.
1》 Чудовий, прекрасний.
2》 Чарівний, який характеризується надприродною силою.
II -а, -е, поет.
Знаменний, урочистий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урочий — уро́чий 1 прикметник чудовий діал. уро́чий 2 прикметник урочистий Орфографічний словник української мови
- урочий — УРО́ЧИЙ¹, а, е. 1. Чудовий, прекрасний. Мрії передсвітні .. Чи є весна, яка б могла квітками дорівнятись урочим барвам вашим? (Леся Українка); І стали Сонцем наші дні і ночі, І вороги, і други, і пісні, І помилки, і помисли урочі... Словник української мови у 20 томах
- урочий — УРОЧИ́СТИЙ (пов'язаний з торжеством, знаменною датою, подією), СВЯТКО́ВИЙ, ТРІУМФА́ЛЬНИЙ, ЦЕРЕМОНІА́ЛЬНИЙ, УРО́ЧИЙ діал.; ПАРА́ДНИЙ (перев. про обід). У великому залі клубу повно людей, шуму. Щойно закінчилася урочиста частина (Л. Словник синонімів української мови
- урочий — УРО́ЧИЙ¹, а, е, діал. 1. Чудовий, прекрасний. Мрії передсвітні.. Чи є весна, яка б могла квітками дорівнятись урочим барвам вашим? (Л. Укр., І, 1951, 269). 2. Чарівний, який характеризується надприродною силою. Словник української мови в 11 томах