урухомлений
урухо́млений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до урухомити.
|| урухомлено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урухомлений — УРУХО́МЛЕНИЙ (ВРУХО́МЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до урухо́мити. Словник української мови у 20 томах