урізаний

урі́заний

I (врізаний), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до урізати I.

II див. врізаний I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урізаний — урі́заний 1 дієприкметник відокремлений урі́заний 2 дієприкметник вставлений Орфографічний словник української мови
  2. урізаний — УРІ́ЗАНИЙ¹ (ВРІ́ЗАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до урі́зати¹. Швиденько обтерла вона кров з пальчика спідничкою, затерла врізане місце землею і почала жати (М. Коцюбинський); Останнім часом права Ватикану й привілеї церковників були істотно урізані (з наук. Словник української мови у 20 томах
  3. урізаний — УРІ́ЗАНИЙ¹ (ВРІ́ЗАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до урі́зати¹. Швиденько обтерла вона кров з пальчика спідничкою, затерла врізане місце землею і почала жати (Коцюб. Словник української мови в 11 томах