усиротілий

усироті́лий

(всиротілий), -а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до усиротіти (всиротіти).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усиротілий — усироті́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. усиротілий — УСИРОТІ́ЛИЙ (ВСИРОТІ́ЛИЙ), а, е, розм. Дієпр. акт. до усироті́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. усиротілий — УСИРОТІ́ЛИЙ (ВСИРОТІ́ЛИЙ), а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до усироті́ти. Словник української мови в 11 томах