усиротілий
усироті́лий
(всиротілий), -а, -е, розм.
Дієприкм. акт. мин. ч. до усиротіти (всиротіти).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усиротілий — усироті́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- усиротілий — УСИРОТІ́ЛИЙ (ВСИРОТІ́ЛИЙ), а, е, розм. Дієпр. акт. до усироті́ти. Словник української мови у 20 томах
- усиротілий — УСИРОТІ́ЛИЙ (ВСИРОТІ́ЛИЙ), а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до усироті́ти. Словник української мови в 11 томах