утяжливий
утя́жливий
(втяжливий), -а, -е, діал.
Який вимагає великого напруження, великих зусиль для здійснення, проведення, подолання і т. ін.; важкий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утяжливий — утя́жливий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- утяжливий — УТЯ́ЖЛИВИЙ (ВТЯ́ЖЛИВИЙ), а, е, діал. Який вимагає великого напруження, великих зусиль для здійснення, проведення, подолання і т. ін.; важкий. Пасіка його була в лісі, і кождої погідної днини Захар Беркут ходив у свою пасіку, хоч дорога була утяжлива і досить далека (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- утяжливий — ВАЖКИ́Й (здійснення, проведення чи подолання якого потребує великих зусиль, крайнього напруження), ТЯЖКИ́Й, ТРУДНИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, СКЛАДНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, СУТУ́ЖНИЙ, СКРУТНИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ підсил., ДВОЖИ́ЛЬНИЙ розм., УТЯ́ЖЛИВИЙ (ВТЯ́ЖЛИВИЙ) діал.; ЧО́РНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- утяжливий — УТЯ́ЖЛИВИЙ (ВТЯ́ЖЛИВИЙ), а, е, діал. Який вимагає великого напруження, великих зусиль для здійснення, проведення, подолання і т. ін.; важкий. Пасіка його була в лісі, і кождої погідної днини Захар Беркут ходив у свою пасіку, хоч дорога була утяжлива і досить далека (Фр., VI, 1951, 35). Словник української мови в 11 томах