утікачів

утікачі́в

(втікачів), -чева, -чеве.

Належний (властивий) утікачеві.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утікачів — Утікачів, -чева, -ве Принадлежащій бѣглецу. Шейк. Словник української мови Грінченка