1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ущемляти

ущемля́ти

(вщемляти), -яю, -яєш, недок., ущемити (вщемити), -млю, -миш; мн. ущемлять; док., перех.

1》 Затискувати що-небудь між чимсь.

2》 тільки док., перен. Викликати душевний біль; образити кого-небудь.

3》 перен. Завдавати кому-небудь шкоди, неприємностей, утискувати кого-небудь; обмежувати, урізувати щось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ущемляти — ущемля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ущемляти — див. кривдити Словник синонімів Вусика
  3. ущемляти — ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ рідше) (завдавати образи, зневажливим висловленням, поведінкою викликати у кого-небудь почуття гіркоти, досади), УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), ЗАЧІПА́ТИ, ЗНЕВАЖА́ТИ, ОБИЖА́ТИ розм., ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) із сл. Словник синонімів української мови
  4. ущемляти — УЩЕМЛЯ́ТИ (ВЩЕМЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УЩЕМИ́ТИ (ВЩЕМИ́ТИ), млю́, ми́ш; мн. ущемля́ть; док., перех. 1. Затискувати що-небудь між чимсь; // безос. А от один чудак якийсь. Так-таки прямісінько змірив [ковбок] у щілини між двома каменями.. Словник української мови в 11 томах