1. Великий тлумачний словник сучасної мови

уявлюваний

уя́влюваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до уявляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уявлюваний — уя́влюваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. уявлюваний — УЯ́ВЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до уявля́ти. – Ти так захопилася своїми уявлюваними успіхами, що навіть не поцікавилась, як працюють інші вагони (О. Донченко); Вона говорила в думці з уявлюваним директором чи завучем (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  3. уявлюваний — УЯ́ВНИЙ (який не існує насправді, але з'являється в уяві), УЯ́ВЛЮВАНИЙ, ПОЗІ́РНИЙ, ГА́ДАНИЙ, ПРИМА́РНИЙ, МИ́СЛЕНИЙ, НЕСПРА́ВЖНІЙ. Голді здавалось, наче вона кудись пливе й пливе, погойдуючись на м'яких і теплих хвилях. Словник синонімів української мови
  4. уявлюваний — УЯ́ВЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до уявля́ти. — Ти так захопилася своїми уявлюваними успіхами, що навіть не поцікавилась, як працюють інші вагони (Донч., V, 1957, 496); Вона говорила в думці з уявлюваним директором чи завучем (Кучер, Трудна любов, 1960, 200). Словник української мови в 11 томах