фарботерник

фарботе́рник

-а, ч.

Робітник, який розтирає фарби.

|| заст. Підмайстер у художника, який розтирає фарби.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фарботерник — фарботе́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фарботерник — ФАРБОТЕ́РНИК, а, ч. Робітник, який розтирає фарби; // заст. Підмайстер у художника, який розтирає фарби. досвідчений фарботерник. Словник української мови у 20 томах
  3. фарботерник — ФАРБОТЕ́РНИК, и, ч. Робітник, який розтирає фарби; // заст. Підмайстер у художника, який розтирає фарби. Словник української мови в 11 томах