феник
фе́ник
-а, ч., зах.
Дрібна монета, гріш.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- феник — Фе́ник, пфеніг: — дрібна австрійська монета [24,VIII] — пфеніг (дрібна монета) [4] — пфеніг, дрібна монета [III-V] — пфеніг, німецька дрібна монета [XII] Словник з творів Івана Франка
- феник — Феник, -ка м. Мелкая монета, грошъ. Не варт за зломаний феник. Фр. Пр. 139. Витратив вм сі феника. Фр. Пр. 193. Словник української мови Грінченка