фенциклідин
фенцикліди́н
-у, ч.
Галюциноген, дія якого проявляється в діапазоні від легкої ейфорії при низьких дозах до напруженості, дезорієнтації і гіпертензії аж до конвульсій і можливої смерті при високих дозах.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me