фенциклідин

фенцикліди́н

-у, ч.

Галюциноген, дія якого проявляється в діапазоні від легкої ейфорії при низьких дозах до напруженості, дезорієнтації і гіпертензії аж до конвульсій і можливої смерті при високих дозах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me