флуктуація

флуктуа́ція

флюктуація, -ї, ж., спец.

1》 Випадкове відхилення якоїсь величини (фізичної, біологічної, соціально-економічної і т. ін.) від її середнього значення.

|| Коливання обмінного курсу валют.

2》 Відчутне під час доторкування коливання рідини, що зібралася в якійсь порожнині.

3》 Те саме, що модифікація 1).

4》 мед. Симптом наявності рідини в замкнутій порожнині тіла, яка доступна пальпації.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флуктуація — Флуктуа́ція: — випадкове відхилення якоїсь величини від її середнього значення; те ж, що модифікація [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. флуктуація — флукту́ація іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. флуктуація — ФЛУКТУА́ЦІЯ, ФЛЮКТУА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Випадкове відхилення якоїсь величини (фізичної, біологічної, соціально-економічної і т. ін.) від її середнього значення. Словник української мови у 20 томах
  4. флуктуація — (англ. fluctuation) випадкове відхилення значення якоїсь величини від її середнього значення. Економічний словник
  5. флуктуація — флуктуа́ція, флюктуа́ція (лат. fluctuatio – хвилювання, безперервний рух, від fluctuo – хвилююсь, тремчу) 1. Випадкове відхилення якоїсь величини від її середнього значення. 2. мед. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. флуктуація — ФЛУКТУА́ЦІЯ, ФЛЮКТУА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Випадкове відхилення якоїсь величини (фізичної, біологічної, соціально-економічної і т. ін.) від її середнього значення. 2. Відчутне під час доторкування коливання рідини, що зібралася в якійсь порожнині. 3. Те саме, що модифіка́ція 1. Словник української мови в 11 томах
  7. флуктуація — рос. флуктуация 1. Коливання обмінного курсу. 2. Багаторазова зміна значення величини, розмах її коливань. Eкономічна енциклопедія