флуктуація
флуктуа́ція
флюктуація, -ї, ж., спец.
1》 Випадкове відхилення якоїсь величини (фізичної, біологічної, соціально-економічної і т. ін.) від її середнього значення.
|| Коливання обмінного курсу валют.
2》 Відчутне під час доторкування коливання рідини, що зібралася в якійсь порожнині.
3》 Те саме, що модифікація 1).
4》 мед. Симптом наявності рідини в замкнутій порожнині тіла, яка доступна пальпації.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- флуктуація — Флуктуа́ція: — випадкове відхилення якоїсь величини від її середнього значення; те ж, що модифікація [44-1] Словник з творів Івана Франка
- флуктуація — флукту́ація іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- флуктуація — ФЛУКТУА́ЦІЯ, ФЛЮКТУА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Випадкове відхилення якоїсь величини (фізичної, біологічної, соціально-економічної і т. ін.) від її середнього значення. Словник української мови у 20 томах
- флуктуація — (англ. fluctuation) випадкове відхилення значення якоїсь величини від її середнього значення. Економічний словник
- флуктуація — флуктуа́ція, флюктуа́ція (лат. fluctuatio – хвилювання, безперервний рух, від fluctuo – хвилююсь, тремчу) 1. Випадкове відхилення якоїсь величини від її середнього значення. 2. мед. Словник іншомовних слів Мельничука
- флуктуація — ФЛУКТУА́ЦІЯ, ФЛЮКТУА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Випадкове відхилення якоїсь величини (фізичної, біологічної, соціально-економічної і т. ін.) від її середнього значення. 2. Відчутне під час доторкування коливання рідини, що зібралася в якійсь порожнині. 3. Те саме, що модифіка́ція 1. Словник української мови в 11 томах
- флуктуація — рос. флуктуация 1. Коливання обмінного курсу. 2. Багаторазова зміна значення величини, розмах її коливань. Eкономічна енциклопедія