1. Великий тлумачний словник сучасної мови

флуоресценція

флуоресце́нція

флюоресценція, -ї, ж., фіз.

Один із двох видів люмінесценції; явище короткочасного свічення деяких речовин після припинення освітлювання їх, опромінювання рентгенівським промінням тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флуоресценція — флуоресценція або флюоресценція, род. флуоресценції (англ. fluorescence) короткотривала (від пікосекунд мілісекунд) люмінесценція. Фізико-технічний словник-мінімум
  2. флуоресценція — флуоресце́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. флуоресценція — ФЛУОРЕСЦЕ́НЦІЯ, ФЛЮОРЕСЦЕ́НЦІЯ, ї, ж., фіз. Один із двох видів люмінесценції, явище короткочасного свічення деяких речовин після припинення освітлювання їх, опромінювання рентгенівським промінням тощо. Словник української мови у 20 томах
  4. флуоресценція — флуоресце́нція, флюоресце́ція (від лат. fluor – потік та ...escentia – суфікс, що означає слабку дію) короткочасне свічення (10-8 – 10-9 сек) деяких речовин після припинення освітлювання їх, один з різновидів люмінесценції. Від назви мінералу флюориту. Див. також фосфоресценція. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. флуоресценція — Свічення речовин, викликане світловим опроміненням, зникає, зазвичай, швидко (10-8 с) після закінчення збурення; вид фотолюмінесценції. Універсальний словник-енциклопедія
  6. флуоресценція — ФЛУОРЕСЦЕ́НЦІЯ, ФЛЮОРЕСЦЕ́НЦІЯ, ї, ж., фіз. Один із двох видів люмінесценції, явище короткочасного свічення деяких речовин після припинення освітлювання їх, опромінювання рентгенівським промінням тощо. Словник української мови в 11 томах