фокон

фоко́н

-а, ч.

Жорсткий конусоподібний елемент волоконної оптики, що перетворює масштаб зображення, що передається з одного торця на інший, і дозволяє змінювати його яскравість.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me