фонд

-у, ч.

1》 Ресурси, запаси, нагромадження держави, підприємства і т. ін.

|| Матеріальні цінності, що здійснюють кругооборот у процесі виробництва.

Природно-заповідний фонд — ділянки суші та водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу цінність і виділені з метою збереження.

2》 Кошти або матеріальні цінності, що мають цільове призначення, використовуються з певною метою.

|| Кошти, цінності, які нагромаджуються звичайно шляхом збирання для кого-, чого-небудь.

|| мн., розм. Готові гроші.

Амортизаційний фонд — цільові нагромадження коштів, які створюються шляхом щомісячних амортизаційних відрахувань.

Статутний фонд — сума внесків власників, учасників або членів у майно підприємства, організації, установи, необхідна для їх заснування та забезпечення їхньої діяльності.

3》 мн. Цінні папери, що дають прибуток у вигляді точно встановленого процента.

4》 Організація для надання матеріальної допомоги творчим працівникам (науковцям, письменникам, художникам і т. ін.).

Благодійний фонд — організація (зазвичай неурядова), яка створюється з метою фінансування різних благодійних програм.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) — міжнародна валютно-фінансова організація, що створена для сприяння розвитку міжнародної торгівлі та валютного співробітництва, а також для надання своїм членам кредитів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фонд — фонд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фонд — (золотий) запас, резерва <сов. резерв>, ресурси; (допомоговий) каса; (земельний) багатство; (оборотний) капітал; (оборони) фундація; мн. ФОНДИ, (на що) кошти, ЖМ. готівка, готові гроші, п. валюта, фінанси. Словник синонімів Караванського
  3. фонд — [фонд] -нду, м. (на) -н'д'і, мн. -ндие, -н'д'іў Орфоепічний словник української мови
  4. фонд — Запас Словник чужослів Павло Штепа
  5. фонд — ФОНД, у, ч. 1. Ресурси, запаси, нагромадження держави, підприємства і т. ін. На Україні половина земельного фонду має схили крутизною понад 2 градуси (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. фонд — (франц. fond, від лат. fundus – основа) 1. Запаси, ресурси, нагромадження (напр., металевий Ф., лісовий Ф. тощо); капітал. 2. Кошти або матеріальні засоби, призначені для якої-небудь мети (напр., Ф. матеріального заохочення). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фонд — золоти́й фо́нд чого. Що-небудь найцінніше, найважливіше, найдорожче, найкраще. — Фразеологізми являють собою золотий фонд нашої мови, добірні ґатунки, що посилюють, прикрашують, збагачують семантично і стилістично форми вислову (В. Фразеологічний словник української мови
  8. фонд — ЗАПА́С (те, що заготовлене заздалегідь, залишене на випадок необхідності); ПРИПА́С (запас продуктів, провізія); ЗАДІ́Л спец. (запас виробів, заготовок); РЕСУ́РСИ мн. (більш чи менш значні запаси, які можна використати при потребі); РЕЗЕ́РВ перев. мн. Словник синонімів української мови
  9. фонд — Фонд, фо́нду; фо́нди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. фонд — ФОНД, у, ч. 1. Ресурси, запаси, нагромадження держави, підприємства і т. ін. Радянське суспільство має в своєму розпорядженні величезні загальнонародні фонди. Словник української мови в 11 томах
  11. фонд — рос. фонд 1. Запаси, ресурси, нагромадження, капітал. 2. Кошти чи матеріальні цінності, нагромаджувані з певною метою. 3. Організація чи установа, що розпоряджається грошовим чи матеріальним... Eкономічна енциклопедія