формулярний
формуля́рний
-а, с.
Прикм. до формуляр.
Формулярний процес — в практиці римської юстиції – процес, в якому предмет суперечки формулювала не сторона, що заявила вимогу, а претор.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- формулярний — формуля́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- формулярний — [формул’арнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- формулярний — ФОРМУЛЯ́РНИЙ, а, е. Прикм. до формуля́р. Формулярні відомості. Словник української мови у 20 томах
- формулярний — ФОРМУЛЯ́РНИЙ, а, е. Прикм. до формуля́р. Формуля́рний спи́сок, заст. — те саме, що формуля́р 1. До Орська Шевченко прибув 23 червня, на нього склали формулярний список, докладно описавши його зовнішність (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 259). Словник української мови в 11 томах