формулярний

формуля́рний

-а, с.

Прикм. до формуляр.

Формулярний процес — в практиці римської юстиції – процес, в якому предмет суперечки формулювала не сторона, що заявила вимогу, а претор.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. формулярний — формуля́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. формулярний — [формул’арнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. формулярний — ФОРМУЛЯ́РНИЙ, а, е. Прикм. до формуля́р. Формулярні відомості. Словник української мови у 20 томах
  4. формулярний — ФОРМУЛЯ́РНИЙ, а, е. Прикм. до формуля́р. Формуля́рний спи́сок, заст. — те саме, що формуля́р 1. До Орська Шевченко прибув 23 червня, на нього склали формулярний список, докладно описавши його зовнішність (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 259). Словник української мови в 11 томах