фухтель

фу́хтель

-я, ч.

Віялка найпростішої конструкції для виокремлення з обмолоченого зерна легких і довгих домішок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фухтель — фу́хтель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фухтель — ФУ́ХТЕЛЬ, я, ч. Віялка найпростішої конструкції для виділення з обмолоченого зерна легких і довгих домішок. Для одержання посівного матеріалу з високою абсолютною вагою насіння пропускають через решета (для відокремлення дрібного), а потім кілька разів через фухтель (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. фухтель — ВІ́ЯЛКА (сільськогосподарська машина для очищення зерна від домішок), ВІ́ЯЛЬНИЦЯ рідше, МЛИНО́К рідше; ФУ́ХТЕЛЬ (віялка найпростішої конструкції). Давид крутив віялку (А. Головко); Вже розжився трохи: купив собі віяльницю (Словник... Словник синонімів української мови
  4. фухтель — ФУ́ХТЕЛЬ, я, ч. Віялка найпростішої конструкції для виділення з обмолоченого зерна легких та довгих домішок. Для одержання посівного матеріалу з високою абсолютною вагою насіння пропускають через решета (для відокремлення дрібного)... Словник української мови в 11 томах