фідуція

фіду́ція

-ї, ж.

1》 У римському праві – вид застави, за якою товар передавався особі за умови, що після того, як його вимоги будуть задоволені, він поверне товар.

2》 Угода, основана на довір'ї.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фідуція — рос. фидуция (від латин. fiducia — угода) — договір, оснований на довірі. Eкономічна енциклопедія