фідуція
фіду́ція
-ї, ж.
1》 У римському праві – вид застави, за якою товар передавався особі за умови, що після того, як його вимоги будуть задоволені, він поверне товар.
2》 Угода, основана на довір'ї.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фідуція — рос. фидуция (від латин. fiducia — угода) — договір, оснований на довірі. Eкономічна енциклопедія