фіналіс

фіна́ліс

-у, ч., муз.

1》 Заключний тон у церковних ладах, що виконує функцію основного тону, наближеного до тоніки, і сприймається як досягнення стану спокою.

2》 В псалмодичній мелодиці – заключна мелодична формула.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фіналіс — (іт. finalis — кінцевий, граничний) — 1. Заключний тон в церковних ладах, що виконує функцію основного тону, наближену до тоніки, і сприймається як досягнення спокою. 2. В псалмодичній мелодиці Ф.(термінація) — заключна мелодична формула. Словник-довідник музичних термінів