хащі

ха́щі

-ів, мн. (одн. хаща, -і, ж.).

1》 Густий, непрохідний ліс, чагарник.

|| чого, які. Густі зарості яких-небудь дерев, кущів, трав і т. ін.

|| чого, перен., розм. Густе волосся.

|| перен., розм. Дуже велике скупчення яких-небудь предметів.

2》 перен., розм. Складна, мало вивчена галузь, сфера, ділянка (науки, техніки і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хащі — Кущі [IV] хащі́: кустарникъ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. хащі — Чагарник, густі зарості, ГУЩАВИНА; (лісу) нетрі, нетрища, глушина; хащина, хащики. Словник синонімів Караванського
  3. хащі — див. гущавина Словник синонімів Вусика
  4. хащі — ХА́ЩІ, ів, мн. (одн. ха́ща, і, ж.). 1. Густий, непрохідний ліс, чагарник. Попід глинищем, серед колючих хащів та червонястого бур'яну, що росте на солонці, розчищено невеличку нивку (Леся Українка); Оксен зрозумів, що степом продертися не вдасться... Словник української мови у 20 томах
  5. хащі — ХА́ЩІ, ів, мн. (одн. ха́ща, і, ж.). 1. Густий, непрохідний ліс, чагарник. Попід глинищем, серед колючих хащів та червонястого бур’яну, що росте на солонці, розчищено невеличку нивку (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах