хлипання
хли́пання
-я, с.
Дія за знач. хлипати і звуки, утворювані цією дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлипання — хли́пання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- хлипання — див. хлюпання Словник синонімів Вусика
- хлипання — ХЛИ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. хли́пати і звуки, утворювані цією дією. Нараз голосне хлипання перервало мовчанку. Се плакала Таня (І. Франко); Зразу, з світу, нічого не можна розібрати в хаті. Словник української мови у 20 томах
- хлипання — Хли́пання, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хлипання — ХЛИ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. хли́пати і звуки, утворювані цією дією. Нараз голосне хлипання перервало мовчанку. Се плакала Таня (Фр., І, 1955, 322); Зразу, з світу, нічого не можна розібрати в хаті. Словник української мови в 11 томах
- хлипання — Хлипання, -ня с. Всхлипываніе, плачъ. І хлипання все росказати, і крик, і охання, і жаль. Котл. Ен. VI. 49. Словник української мови Грінченка