хлороміцетин

хлороміцети́н

-у, ч.

Природний антибіотик з широкою антибактеріальною дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлороміцетин — хлороміцети́н [від грец. χλωρός – зелений і μύκης (μΰκητος) – гриб] природний антибіотик з широкою антибактеріальною дією. Одержують синтетично (див. левоміцетин). Словник іншомовних слів Мельничука