1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хорошунчик

хорошу́нчик

-а, ч., рідко.

Пестл. до хорошун.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хорошунчик — хорошу́нчик іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. хорошунчик — див. вродливий; дитина Словник синонімів Вусика
  3. хорошунчик — ХОРОШУ́НЧИК, а, ч., рідко. Пестл. до хорошу́н. – Хіба вже я такий страшний? – Ти дуже милий, мій грізний хорошунчику. Але бог знає, що в тебе на мислі! (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  4. хорошунчик — ХОРОШУ́НЧИК, а, ч., рідко. Пестл. до хорошу́н. — Хіба вже я такий страшний? — Ти дуже милий, мій грізний хорошунчику. Але бог знає, що в тебе на мислі! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 477). Словник української мови в 11 томах