1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хребетний

хребе́тний

-а, -е.

Прикм. до хребет 1).

Хребетні тварини (істоти) зоол. — загальна назва вищих тварин, що мають кістяний або хрящовий скелет.

Хребетний стовп — те саме, що хребет 1.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хребетний — хребе́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хребетний — [хреибетнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. хребетний — ХРЕБЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до хребе́т 1. Німкеня – худа, висока, сама хребетна кість ходяча – накульгує (О. Гончар); Хребці накладаються один на одного і отворами утворюють хребетний канал, в якому лежить спинний мозок (з навч. літ.). 2. у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
  4. хребетний — Хребе́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. хребетний — ХРЕБЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до хребе́т 1. Німкеня — худа, висока, сама хребетна кість ходяча — накульгує (Гончар, Циклон, 1970, 74); Хребці накладаються один на одного і отворами утворюють хребетний канал, в якому лежить спинний мозок (Анат. і фізіол. Словник української мови в 11 томах