хреститель
хрести́тель
-я, ч., рел.
Той, хто здійснює обряд хрещення; перев. вживається як назва християнського святого Іоанна Предтечі, який, за євангельською легендою, хрестив Ісуса Христа.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хреститель — хрести́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- хреститель — ХРЕСТИ́ТЕЛЬ, я, ч., рел. Той, хто здійснює обряд хрещення; перев. вживається як назва християнського святого Іоанна, який, за євангелією хрестив Ісуса Христа. Іван хреститель воду перехрестить (колядка); – Слава тобі, хрестителю! До тебе вернувся язик. Словник української мови у 20 томах
- хреститель — ХРЕСТИ́ТЕЛЬ, я, ч., рел. Той, хто здійснює обряд хрещення; перев. вживається як назва християнського святого Іоанна, який, за євангельською легендою, хрестив Ісуса Христа. — Слава тобі, хрестителю! До тебе вернувся язик. Та й норови ж у тебе! — говорила сердито Олеся (Н.-Лев., III, 1956, 101). Словник української мови в 11 томах
- хреститель — Хреститель, -ля м. Креститель. Рудч. Ск. І. 178. Іван хреститель воду перехрестить. Колядка. Кобел. у. Словник української мови Грінченка