хрумчати
хрумча́ти
-чу, -чиш, недок., рідко.
Те саме, що хрумати 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хрумчати — хрумча́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- хрумчати — див. їсти; хрупати Словник синонімів Вусика
- хрумчати — ХРУМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., рідко. Те саме, що хру́мати 2. В молочному курному тумані по шляхах курних вихорі [вихори] гасають .. В роті – піски, піски .. І на зубах пісок хрумчить (А. Головко); Охрумок цілий сухарів .. вволік у яму – ну хрумчати (А. Метлинський). Словник української мови у 20 томах
- хрумчати — ХРУМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., рідко. Те саме, що хру́мати 2. В молочному курному тумані по шляхах курних вихорі [вихори] гасають.. В роті — піски, піски.. І на зубах пісок хрумчить (Головко, І, 1957, 212). Словник української мови в 11 томах
- хрумчати — Хрумчати, -чу, -чиш гл. = хрумати. Оклунок цілий сухарів.... вволік у яму — ну хрумчати. Алв. 75. Словник української мови Грінченка