1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хінді

хі́нді

невідм., ж.

Державна мова Індії, створена на основі хіндустані та санскриту; належить до індійської групи індоєвропейських мов.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хінді — ХІ́НДІ, ГІ́НДІ, невідм., ж. Державна мова Індії, створена на основі хіндустані та санскриту; належить до індійської групи індоєвропейських мов. У самій Індії одні вважають, що хінді й урду – дві різні мови, інші вважають їх двома стилями однієї і тієї ж мови (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. хінді — ХІ́НДІ, ГІ́НДІ, невідм., ж. Державна мова Індії, створена на основі хіндустані та санскриту; належить до індійської групи індоєвропейських мов. У самій Індії одні вважають, що хінді й урду — дві різні мови, інші вважають їх двома стилями однієї і тієї ж мови (Мовозн., XVIII, 1963, 79). Словник української мови в 11 томах