хірон
хіро́н
-а, ч., міф.
Кентавр, який відмовився від безсмертя на користь Прометея.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Хірон — Хіро́н, -на (гр. бог) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)