1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хірургічний

хірургі́чний

-а, -е.

1》 Стос. до хірургії, пов'язаний з нею.

|| Здійснюваний із застосуванням хірургії.

|| Який виліковують методами хірургії.

2》 Признач. для здійснення операцій та лікування перев. оперованих хворих.

|| Який використовується ари операціях.

|| у знач. ім. хірургічна, -ної, ж. Приміщення, призначене для операцій і лікування хворих методами хірургії.

3》 Стос. до хірурга, пов'язаний з його діяльністю.

|| Який готує хірургів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хірургічний — хірургі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хірургічний — [х'ірург’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. хірургічний — ХІРУРГІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до хірургії, пов'язаний з нею. Застосування струмів високої частоти в хірургії одержало назву електрохірургії (хірургічної діатермії) (з наук.-попул. літ.); // Здійснюваний із застосуванням хірургії. Словник української мови у 20 томах
  4. хірургічний — Хірургі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. хірургічний — ХІРУРГІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до хірургії, пов’язаний з нею. Застосування струмів високої частоти в хірургії одержало назву електрохірургії (хірургічної діатермії) (Наука.., 9, 1964, 35); // Здійснюваний із застосуванням хірургії. Словник української мови в 11 томах