царський
ца́рський
-а, -е.
1》 Прикм. до цар 1).
|| Належний цареві.
|| Який виходить від царя.
Царська горілка хім. — суміш азотної та соляної кислот.
2》 Пов'язаний з політичним режимом на чолі з царем; монархічний, самодержавний.
|| Який має такий політичний режим (про державу).
|| Державний, казенний (за монархічного режиму).
|| Про гроші, що мали обіг за царя.
3》 перен. Розкішний, величний, багатий; такий, як у царя.
Царські скіфи — племена, які населяли південну частину степу України в 6-3 ст. до н. е.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- царський — Чи є відмінність між значенням слів царський і царствений? Царський – належний цареві, переносно – розкішний, багатий. Царський дім, царське самодержавство, царські розкоші. Царствений (з одним н) – сповнений гідності; величний. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- царський — ца́рський прикметник Орфографічний словник української мови
- царський — (син) царів; (лад) монархічний, самодержавний; (- службу, за царя) державний, сов. казенний; (обід) П. розкішний, багатий, пишний, г. люксусовий. Словник синонімів Караванського
- царський — [царс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- царський — ЦА́РСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до цар 1; належний цареві. Латин по царському звичаю Енею дари одрядив (І. Котляревський); Он – палац Зимовий. В нім Розміщався царський дім (І. Словник української мови у 20 томах
- царський — МОНАРХІ́ЧНИЙ (пов'язаний з політичним режимом на чолі з монархом), МОНАРХІ́СТСЬКИЙ, ЦА́РСЬКИЙ, КОРОЛІ́ВСЬКИЙ. Чиясь злодійкувата рука нишпорить по селах.., сіючи отруйний сморід монархічної реакції (В. Словник синонімів української мови
- царський — Ца́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- царський — ЦА́РСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до цар 1; належний цареві. Латин по царському звичаю Енею дари одрядив (Котл., І, 1952, 174); Он — палац Зимовий. В нім Розміщався царський дім (Нех., Ми живемо.. Словник української мови в 11 томах
- царський — Царський, -а, -е Царскій. Стала дружиною царській дитині. Рудч. Ск. II. 48. царське свято. Табель, высокоторжественный день. Камен. у. царський вінець. Вѣнчальный вѣнецъ. А щоб ти під царський вінець не підійшла! — злобное пожеланіе дѣвушкѣ но вийти замужъ. Ном. № 3683. Словник української мови Грінченка