1. Великий тлумачний словник сучасної мови

центратор

центра́тор

-а, ч.

Пристосування для центрування труб, валів і т. ін. при їх з'єднанні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. центратор — центра́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. центратор — ЦЕНТРА́ТОР, а, ч. Пристрій для центрування труб, валів і т. ін. у разі їх з'єднання. Реалізація перелічених способів потребує використання спеціальних опорно-центруючих [опорно-центрівних] елементів (ОЦЕ): стабілізаторів, центраторів, калібраторів і т. ін. (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах