цилюрник

цилю́рник

-а, ч., заст.

Цирульник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цилюрник — <�ЦИРУЛЬНИК>, див. ГОЛЯР. Словник синонімів Караванського
  2. цилюрник — цилю́рник іменник чоловічого роду, істота розм., рідко Орфографічний словник української мови
  3. цилюрник — ЦИЛЮ́РНИК, а, ч., заст. Цирульник. – Заберіть його! – кивнувши на цилюрника, стиха мовив пан гетьман (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  4. цилюрник — ПЕРУКА́Р (майстер, який підстригає, завиває, фарбує і т. ін. волосся, голить чоловіків), СТРИЖІ́Й заст., жарт., ФРИЗЕ́Р діал.; ГОЛЯ́Р заст., ГОЛІ́Й заст., КАУФЕ́Р (КУАФЕР) заст. (майстер, який голив та підстригав чоловіків); ЦИРУ́ЛЬНИК заст. Словник синонімів української мови
  5. цилюрник — Цилю́рник і циру́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. цилюрник — ЦИЛЮ́РНИК, а, ч., заст. Цирульник. — Заберіть його! — кивнувши на цилюрника, стиха мовив пан гетьман (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 99). Словник української мови в 11 томах