цимбалистий
цимбали́стий
-того, ч., розм.
Те саме, що цимбаліст.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цимбалистий — цимбали́стий іменник чоловічого роду, істота цимбаліст розм. Орфографічний словник української мови
- цимбалистий — ЦИМБАЛИ́СТИЙ, того, ч., розм. Те саме, що цимбалі́ст. – Мені розказував цимбалистий, а йому говорив басистий (Номис). Словник української мови у 20 томах
- цимбалистий — ЦИМБАЛІ́СТ (ЦИМБАЛИ́СТ), ЦИМБАЛИ́СТА розм., ЦИМБАЛИ́СТИЙ розм. Він голубку і цілує, І милує чарівну, Й цимбалистові кидає Срібні гроші на струну (Л. Словник синонімів української мови
- цимбалистий — ЦИМБАЛИ́СТИЙ, того, ч., розм. Те саме, що цимбалі́ст. — Мені розказував цимбалистий, а йому говорив басистий (Номис, 1864, № 7809). Словник української мови в 11 томах
- цимбалистий — цимбалист, -та; цимбалиста, -ти; цимбалистий, -того м. Играющій на цымбалахъ. А Яровенко цимбалиста привів. Алв. 21. Казав басиста, що бачив цимбалиста. Ком. Пр. № 782. Це таке солодке, як цукор. — Або ти їв цукор?... Словник української мови Грінченка