цинкалкіл
цинкалкі́л
-у, ч.
Металорганічна сполука зі зв'язками Цинк – Карбон, у якій атом Цинку сполучений із двома алкіл-радикалами; займається на повітрі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
цинкалкі́л
-у, ч.
Металорганічна сполука зі зв'язками Цинк – Карбон, у якій атом Цинку сполучений із двома алкіл-радикалами; займається на повітрі.