цирка

ци́рка

-и, ж., діал.

Мережка, що складається з елементів, які нагадують літеру "ж"; використовується перев. для прикрашення рукавів святкової жіночої сорочки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цирка — Ци́рка: — мережка [27] Словник з творів Івана Франка
  2. цирка — Цирка. Мережка. їх убрання, українські сорочки, були білі й гарно бережком на комірі, по рукавах та по полах широкими білими цирками пооздоблювані (Коб., Вовчиха, 158) // нім. zieren — прикрашати, оздоблювати, die Zierde — прикраса, окраса; бук. діал. Українська літературна мова на Буковині
  3. цирка — ЦИ́РКА, и, ж., діал. Мережка, що складається з елементів, які нагадують літеру “ж”; використовується перев. для прикрашення рукавів святкової жіночої сорочки. Словник української мови у 20 томах
  4. цирка — ЦИ́РКА, и, ж., діал. Мережка, що складається з елементів, які нагадують літеру «ж»; використовується перев. для прикрашення рукавів святкової жіночої сорочки. Вишивають [дівчатка] шовками гарні-прегарні хустиночки, прибирають цирками сорочки (У. Кравч., Вибр., 1958, 409). Словник української мови в 11 томах
  5. цирка — Ци́рка, -ки ж. Родъ мережки 1. Шух. І. 155, 156. см. ціркованик. ум. ци́рочка. А я свому миленькому сорочку мережу. Ой мережу та й мережу, цирочки цірую. Гол. II. 383. Словник української мови Грінченка