цирконат

циркона́т

-у, ч.

Сіль із двозарядним або чотиризарядним аніоном, у якому Цирконій сполучений із трьома або чотирма оксигеновими атомами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me