цукрат

цукра́т

-у, ч.

Солеподібна сполука цукру з деякими металами (Кальцієм, Стронцієм та ін.); використовують для виділення і очищення цукру, виявлення його у сечі тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цукрат — цукра́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. цукрат — ЦУКРА́Т, у, ч.: △ (1) Цукра́т ка́льцію – хімічна сполука, яка утворюється при обробці окисом кальцію або гашеним вапном бурякового та тростинного цукру. Словник української мови у 20 томах
  3. цукрат — ЦУКРА́Т, у, ч.: а́т ка́льцію — хімічна сполука, яка утворюється при обробці окисом кальцію або гашеним вапном бурякового та тростинного цукру. Словник української мови в 11 томах